Михайло Кравчук (священник)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Михайло Кравчук
Народився26 жовтня 1890(1890-10-26)
Довгий Войнилів, Калуський район, Івано-Франківська область
Помер24 вересня 1972(1972-09-24) (81 рік)
Ньюарк, Нью-Джерсі, США
Країна ЗУНР
 Польська Республіка
 США
Діяльністьсвященник, перекладач
Alma materВіденський університет

Михайло Кравчук (26 жовтня 1890, Довгий Войнилів — 24 вересня 1972, Нью­арк, штат Нью-Джерсі, США) — церковний діяч УГКЦ, священник, перекладач Святого Письма.

Біографія

[ред. | ред. код]

Михайло Кравчук народився 26 жовтня 1890, с. Дов­гий Войнилів, нині Калуського району Іва­но-Франківської області. Під час Першої світової війни перебував у Відні, де вивчав богослов'я на богословському фаультеті Віденського університету[1]. 15 вересня 1918 року отримав священичі свячення з рук митрополита Андрея Шептицького. Учите­лював у місті Долина (нині Івано-Франківської області). Від 1919 року — духівник УГА, згодом продовжив душпастирювати у Відниках (до 1926), Негівцях (1926–1936) і Черче (1936–1944)[2]. У 1946–1949 роках перебував у таборі для переміщених осіб у м. Міттенвальд (Німеччина), звідки виїхав до США.

Переклав українською мовою з грецького тексту 4 Єван­гелія під назвою «Ісус Христос. Його життя, наука й чуда» (Львів, 1934, передруковано у журналі «Світло», Торонто, 1949—1950), «Пісню над піснями» (Львів, 1936), «Голосіння пророка Єремії» (Жовква, 1938), «Книгу Псалмів» (Рим, 1966).

Ав­тор пе­рекладу 8-ї пісні «Германа і Доротеї» Йогоанна Вольфганга Ґете (Ужгород, 1944), «Слова про Ігорів похід» (альманах «Провидіння на 1966»; серії видавництва НТШ «Українська літературна бібліотека», Нью-Йорк, 1968, т. 12). У рукописі залишилася автобіографічна поема «Дві весни».

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Dmytro Blažejovskyj. Byzantine Kyivan rite students… — P. 282.
  2. Kravčuk Myxajlo // Історичний шематизм Львівської архієпархії (1832—1944) : у 2 т. / Дмитро Блажейовський. — Київ : КМ Академія, 2004. — Т. 2 : Духовенство і релігійні згромадження. — С. 223. — ISBN 966-518-225-0. (англ.)

Джерела

[ред. | ред. код]